Білок S-100 – це специфічний білок астроцитарної глії. Астрогліальні клітини утворюють тривимірну сітку, яка є стромою для нейронів. Білок S-100 визначається як регулятор інтегративної діяльності мозку, він бере участь у реалізації фундаментальних базових функцій нейронних систем, таких як генерація та проведення нервового імпульсу, перебіг синаптичних процесів (пластична перебудова), регуляція енергетичного метаболізму клітин центральної нервової системи, проліферація і диференціювання нейронів та глії. Білок S-100 безпосередньо взаємодіє з ГАМК-А-бензодіазепіновим рецепторним комплексом, переважно з хлорним каналом, стимулює вхід хлору в клітину. Поряд з іншими Ca-регулюючими системами мозку бере участь у забезпеченні тривалої посттетанічної потенціації гіпокампу. На сьогодні встановлено його вплив на експресію в ядрі нейрона генетичної інформації та реплікацію ДНК [1]. В цілому збільшення концентрації S-100 в спинномозковій рідині та плазмі є маркером пошкодження головного мозку і призводить до гіперактивності та порушення функції гіпокампу, що викликає недостатність когнітивної та поведінкової функції [2]. Експериментально доведено, що надмалі дози антитіл до білка S-100 мають достатньо широкий спектр психотропної, нейротропної та вегетомодулюючої активності, активують ГАМК-ергічний механізм. Антитіла до білка S-100 в надмалих дозах модулюють нейрохімічні процеси в головному мозку, нормалізують процеси гальмування та збудження.

Препарат «Тенотен дитячий» містить афінноочищені антитіла до білка S-100 в гомеопатичних розведеннях С12, С30, С50 та чинить протитривожну, антидепресивну, антиастенічну дію, взагалі зміцнює нервову систему, покращує пам’ять та увагу без спричинення седативної, міорелаксуючої, холінолітичної дій.

Препарат був розроблений ТОВ «НПФ «Матеріа Медика Холдинг» у Росії в 2004 році й успішно використовується у дітей в схемах лікування вегетативних дисфункцій, астеновегетативного постінфекційного синдрому, затримки психічного розвитку, мінімальної мозкової дисфункції (ММД) [3-7].

ММД розглядається в межах дизонтогенетичних форм патології, як дифузна церебральна дизрегуляція, що обумовлена затримкою дозрівання асоціативних зв’язків між різними відділами ЦНС, дефіцитарністю інгібіторних систем переважно в префронтальній корі головного мозку, і характеризується віковою незрілістю окремих вищих психічних функцій та їх дизгармонійним розвитком. Переважна більшість клінічних ознак ММД має функціональний характер. Залежно від віку, згідно з дослідженнями [8-11], до основних клінічних проявів при ММД у дітей раннього віку відносяться: підвищена збудливість, немотивований крик, плач, руховий неспокій, порушення сну та апетиту, недостатнє збільшення маси тіла, затримка статокінетичного, психічного і мовленнєвого розвитку. При цьому психомоторний розвиток дітей раннього віку з ММД може бути своєчасним або затриманим [12-15]. Для дітей від трьох до шести років характерно: гіперактивність, рухова розгальмованість, метушливість, повільність, незграбність, розсіяність, підвищена нервово-психічна втомлюваність, особливості поведінки (незрілість, інфантилізм, імпульсивність), нерідко спостерігається затримка в формуванні навичок охайності [16-21]. У дітей шкільного віку з ознаками ММД спостерігається слабка психоемоційна стійкість при невдачах, невпевненість у собі, занижена самооцінка, прості і соціальні фобії, запальність, задиркуватість, опозиційна, агресивна поведінка тощо [22-30].

Вивчити стан адаптивних можливостей у дітей з ММД. На підставі отриманих результатів оцінити ефективність препарату «Тенотен дитячий» у лікуванні дітей з даною патологією.

наявність органічних та прогресуючих захворювань нервової системи,

гіперчутливість до будь-якого з компонентів препарату, що застосовується в дослідженні,

участь в інших клінічних дослідженнях протягом одного місяця перед включенням в дане дослідження.

Було обстежено 25 хворих дітей з ММД дошкільного віку (від 3 до 6 років, середній вік – 4,3роки): 15 хлопчиків та 10 дівчаток. Контрольна група, яка представлена 10 дітьми, була репрезентативна за віком та статтю. Для вирішення поставлених завдань було проведене комплексне загальноклінічне, психологічне, логопедичне та інструментальне обстеження хворих дітей з використанням електроенцефалографії, кардіоінтервалографії, допплерографії до та після лікування. Дітям контрольної групи було проведено аналогічне обстеження. В загальноклінічному обстеженні зверталася увага на анамнестичні дані, наявність резидуальної неврологічної симптоматики. Психологічне обстеження передбачало оцінку змін психічних функцій, реакцій дитини на соціальне оточення та поведінкові зміни. Тестувалися діти віком від 3 до 6 років з різними легкими органічними порушеннями. Були використані методики: клінічна бесіда — отримання інформації способом вербальної комунікації між психологом, одним з батьків дитини та з самою дитиною. Дана методика складається із збору детальної інформації про дитину як цілісну особистість та її соціально-побутову адаптованість у суспільстві. У цьому дослідженні клінічна бесіда використовувалася поряд із збором загальноособистісної інформації про дитину: формулювання попередніх скарг щодо поведінки дитини, недостатності або неадекватності адаптації в соціальному середовищі, проявів страху і тривожності, невпевненості. Шляхом коректурної проби визначали стійкість і концентрацію уваги. Дослідження проводилися за допомогою бланків з малюнками-знаками, які повторюються та розміщені в довільному порядку. Дитина викреслює малюнки, які за інструкцією вказав психолог. Психолог реєструє зроблені помилки та час виконання завдання. Про стійкість і достатню концентрацію уваги свідчить кількість помилок, зроблених дитиною, і час виконання всього завдання. Запам`ятовування зображень (малюнків) (додаткова шкала для дітей, яким не доступна коректурна проба) – методика, що визначає об`єм пам`яті та активної уваги, можливість вербального відтворення побаченого. Дитині надається комплект малюнків та інструкція. За інструкцією вона має назвати, а згодом запам`ятати та відтворити вербально тестовий матеріал. Фіксуються об`єм відтвореного і можливі помилки. Методики проводилися до вживання препарату та після проходження курсу лікування.

Біоелектрична активність головного мозку оцінена у всіх хворих за допомогою електроенцефалографії. Реєстрацію ЕЕГ здійснювали на енцефалографі ДХ-500 (DX-system, м. Харків) з використанням спектрального аналізу для динамічного спостереження за домінантними і субдомінантними складовими в діапазоні вікового прекурсиву альфа-ритму (6-12 Гц). Розміщення електродів здійснювали за стандартною схемою «10-20». Аналізувалися ЕЕГ відповідно до класифікації за Е.О. Жирмунською, враховуючи особливості дитячого віку.

Оцінка функціонального стану вегетативного гомеостазу у дітей здійснювалася з урахуванням вихідного вегетативного тонусу (ВВТ) за допомогою кардіоінтервалографії на апараті електрокардіографічного комп’ютерного комплексу «CARDIOTEST» ТОВ НВП «DX-системи», м. Харків, до якого входять засіб програмного забезпечення, персональний комп’ютер, електрокардіографічні електроди. При цьому розраховували індекс напруження (ІН). Залежно від значення ІН визначали ейтонію при ІН 30-90, симпатикотонію, якщо ІН вищий за 90, ваготонію при значеннях ІН менше за 30.

Стан мозкової гемодінаміки та її регуляції оцінювали за допомогою транскраніальної допплерографії на приладі «Logidop-5» Kranzbühler (Німеччина) з робочою частотою датчика 2 МГц. Транскраніальна допплерографія проводилася всім дітям основної групи до та після курсу лікування та контрольної групи.

У скаргах батьки звертали увагу на підвищену нервову збудливість дитини, гіперактивність, порушення сну (недостатній сон), страхи, недостатню адаптацію в дитячому колективі, труднощі концентрації уваги, затримку мовленнєвого розвитку, енурез. При аналізі анамнезу життя дітей було виявлено, що всі мали обтяжений пре- і перинатальний анамнез та спостерігалися дитячим неврологом протягом першого року життя з симптомами різних синдромів відновного періоду внаслідок перенесеного гіпоксично-ішемічного ураження центральної нервової системи.

Результати обстеження свідчили, що в неврологічному статусі у всіх дітей основної та контрольної груп виявлена розсіяна мікроорганічна симптоматика. З черепно-мозкових порушень спостерігалися недостатність акту конвергенції, непостійна східна косина, ністагмоїд, згладженість носо-губної складки, утруднення тонких рухів язика, мінімальні порушення артикуляційної сторони мовлення. В руховій сфері діагностувалася м’язова гіподистонія, асиметрія м’язового тонусу в дистальних та проксимальних відділах кінцівок, сухожилкова анізорефлексія, непостійні патологічні рефлекси, торпідність та асиметрія черевних рефлексів. Діти з ММД мали порушення координації рухів (були нестійкі в позі Ромберга). У них з’являлися патологічні синкінезії, елементи асинергій при виконанні координаційних проб, інколи – руховий неспокій.

Було відмічено, що всі діти мали порушення мозкової гемодинаміки у вигляді асиметрії тонусу судин та кровотоку у каротидному басейні, недостатньої компенсації мозкового кровонаповнення, порушення венозного відтоку і нестабільності лікворного тиску. При проведенні ЕЕГ визначалися особливості спектральних характеристик альфа-ритму, наявність повільно-хвильової активності, реактивність при проведенні проб з навантаженням (гіпервентиляція, фотостимуляція). Результати дослідження показали, що всі діти мали дезорганізацію ритму, дизритмію, підвищення пароксизмальності при гіпервентиляції та ознаки нейрофізіологічної незрілості.

З метою корекції психологічних та неврологічних порушень у дітей було застосовано препарат «Тенотен дитячий» виробництва ТОВ «НПФ «Матеріа Медика Холдинг», Росія, в дозі по 1 таб. сублінгвально тричі на добу протягом 3-х місяців. Діти контрольної групи не отримували медикаментозну терапію.

Аналіз динаміки клінічних показників виявив загальну тенденцію до нівелювання психоемоційних порушень (табл.). У 42% дітей було відмічено, що поведінка дитини не змінюється докорінно, але наявне поліпшення в реагуванні на соціальні правила, умови виховного процесу (з дитиною можна домовитися, дитина починає критичніше оцінювати власні вчинки):

Таблиця. Динаміка суб’єктивних симптомів у дітей з органічним ураженням нервової системи під впливом лікування

поліпшилася адаптація до навчально-виховних установ (до садочка “без сліз”);

поліпшилася комунікація між однолітками, зменшився соціальний страх – з’явилася самостійність у соціальній реалізації;

в початковій школі з’явилася більш адекватна взаємодія між учителем та учнем і загальне позитивне сприйняття навчального процесу;

отримані паралельні результати — поліпшення соціальної адаптації і взємодії “мати – дитина” у 40% дітей;

щодо різниці вікових категорій: у дітей 3-4 років спостерігалося поліпшення у взаємозв’язку “мати – дитина”, у старших дітей (5-6 років) – у соціальному середовищі. Паралельні результати наявні в різних проявах в обох групах;

батьки всіх дітей відмічали покращення сну (став тривалішим та спокійнішим);

ефективність терапії Тенотеном дитячим проявлялася в покращенні мовлення, у вигляді сформованості звукової структури слів та лексичного оформлення мовлення.

При оцінці вихідного вегетативного тонусу у дітей основної групи до лікування встановлено ейтонію у 30%, симпатикотонію – у 15,5%, ваготонію – у 60%. Під впливом проведеної терапії у хворих відмічено перерозподіл вегетативного тонусу в бік збільшення частки дітей із симпатикотонією (35%) за рахунок зменшення частки дітей із ваготонією (40%). У дітей контрольної групи суттєвих динамічних змін вегетативного тонусу не зафіксовано.

За даними ЕЕГ у всіх дітей основної групи відмічалося зменшення іритативного впливу серединних структур мозку. Покращилася функціональна реактивність, зональність і модуляція альфа-ритму, зменшилося дифузне загострення потенціалів і дизритмія, також спалахова активність, особливо під час гіпервентиляції. В структурі спектрального аналізу відмічалося посилення домінантного піку в альфа-діапазоні і тенденція зміщення його у високочастотну зону. Реєструвалося послаблення повільнохвильової активності в передніх відділах півкуль.

При динамічній оцінці стану неврологічного та вегетативного статусу було виявлено покращення дрібної моторики та вегетативних функцій: зменшення дистального гіпергідрозу.

Також були відзначені позитивні гемодинамічні зрушення на контрольній допплерографії у вигляді покращення кровотоку в каротидному та вертебробазилярному басейнах, нормалізації судинного тонусу та лікворного тиску.

Слід відмітити, що у дітей, які непостійно приймали препарат, суттєвих змін не відзначено. Необхідно акцентувати увагу на те, що побічні явища та погіршення не зафіксовано у жодного пацієнта.

прийняття препарату „Тенотен дитячий” сприяло зменшенню емоційної напруги, протестних реакцій, розладу уваги та її концентрації, покращанню мотивації до навчання та нормалізації сну;

за даними ЕЕГ препарат „Тенотен дитячий” сприяє покращанню функціональної реактивності мозку у дітей;

толерантність препарату добра, побічних ефектів та ускладнень не виявлено;

препарат „Тенотен дитячий” може використовуватися для лікування дітей з ММД.

Таким чином, отримані результати свідчать про позитивний вплив препарату «Тенотен дитячий» на психоемоційний стан дитини. Тенотен проявляє значну вегетотропну дію, покращується гемодинаміка та біоелектрична активність головного мозку. Препарат «Тенотен дитячий» може бути рекомендований до широкого практичного використання дитячими неврологами, дитячими психіатрами та педіатрами для підвищення адаптаційного потенціалу дітей з ММД.